Буде боляче, але я змушений сказати вам
правду ... цієї осені все закінчиться! Гасла про подолання руїни – брехня.
Успішні показники економіки – брехня. «Стабільність і добробут» – це теж
брехня.
Наша країна – в боргах. Страшних боргах. За останні
два роки з України виїхало більше людей, ніж за десять років до цього. Наші суди
стали способом розправи сильних над слабкими. Наші батьки і діди вмирають
раніше за всіх в Європі. Наші тюрми переповнені невинними людьми. Жоден
механізм в нашій країні вже не працює, якщо його не змазати хабаром. Хіба це не
так?
Але все-може бути інакше! Я говорю це з повною
впевненістю, і повторю ще не раз: все може бути інакше! Для цього нам потрібна
свіжа кров, політики нової гарту, нового зразка. Люди, які ніколи не грабували
країну, не були пов'язані з великим капіталом, з олігархами і чиновниками.
Ми повинні визнати, що Україну може врятувати тільки
переливання крові! Звичайно, ви запитаєте, скільки поколінь для цього має
змінитися? І я відповім: жодного.
У нас немає часу чекати. Україна більше не може
чекати! Вже зараз в країні є люди, готові взяти на себе відповідальність – зробити
перший за багато років крок вперед. Люди, що володіють необхідними знаннями і
рішучістю. Не заплямовані злочинами, корупцією і порочними зв'язками. Люди, які
готові змусити державу працювати. Які готові віддано та чесно нести службу
суспільству.
Цієї осені в протистоянні зійшлися не різні політики,
партії, або об'єднання. Ви стаєте свідками боротьби двох абсолютно різних
світів.
Вони – це світ, де прірва між багатими і бідними
нездоланна. Де злидні кружляють стерв'ятниками над бетонними будинками без води
і світла. Де літні безпорадні, а молоді безправні. Де спортивні автомобілі
збивають людей на тротуарах, і їдуть далі. Де не вистачає ліків, але мільярди
витрачаються, щоб плодити спецназ, і сліди від джгутів скоро з'являться на
зап'ястях кожного. А діти будуть вже народжуватися з цими мітками!
Ми – це світ можливостей. Світ свободи, усмішок і
рукостискань. Світ, де кожен може користуватися всім, що дано нам одвічно, по
праву народження, богом і долею! Де кожна людина має шанс знайти своє заслужене
щастя!
Кожного разу, прокидаючись на світанку, стародавні
воїни говорили собі, що цей день може стати їх останнім. Плекаючи кожну
хвилину, вони намагалися провести його бездоганно. І кожен день їхнього життя
був бездоганним.
Уявіть що ці вибори останні. Уявіть, що інших може і
не бути. Просто уявіть.
А тепер подумайте, чи варто спробувати щось змінити? Я
думаю, варто. Тому знаю і вірю, що ми і тільки ми вибираємо, в якому світі нам
жити!
Тільки ми! Більше ніхто!
Костянтин Усов,
«Главком» 25.09.2012 23:23
Немає коментарів:
Дописати коментар